***
Ти бачиш, як страждаю,
Ти знаєш, як кохаю.
Та де ж ота взаємність,
Якої так чекаю?
Її чомусь немає,
Мене, мабуть, ти згубиш.
Кому вірші складаю?
Ти ж все одно не любиш...
***
У Новий рік збуваються бажання,
У Новий рік - найкращі всі зізнання.
У Новий рік реальністю все стане
Для тих, хто лиш добра, любові прагне.
Найкраще все хай буде в Новий рік,
І щастя хай залишиться навік!!!!!
***
Р исую тебя я во сне,
У йдёт сон, расстает во тьме.
С казать не могу ведь, что я,
Л юблю одного лишь тебя...
А ты всё не видишь опять,
Н у сколько я буду страдать?
НЕЗНАКОМКА
Люди смотрят на неё, как на изгоя.
Она тайною покрыта, словно ночь.
И сама она не знает, что такое
Человеку бескорыстно, с радостью помочь.
Будто из другого мира к нам приходит,
Пройдёт время, и она исчезнет вновь.
Только одного нигде и не находит,
Свою маленькую, но надёжную любовь.
Но не надо ей тепла, любви людской,
Ей чужды потери, нежность, страсть.
Вновь отказывая в прихоти такой,
Хочет счастье у других людей украсть.
Но таинственная Незнакомка вновь уйдёт,
Гордо спину выпрямив, и голову подняв.
Даже глазом на прохожих не моргнёт,
И останется её карета вновь пуста.
И никто на свете не узнает,
Кто она, и как её зовут...
Лишь на сердце каждого оставит
Память о себе, что не сотрут...
***
Ніч... і тишина...
Знову я одна...
Чому я так страждаю?
Чому тебе чекаю?
Ми разом не були й не будем,
З тобою зовсім різні люди.
І навіть, якщо б ти хотів,
Наврядчи разом ми були б...
Я рада бути тобі другом,
Та часто біль пронзає груди...
Я так не хочу більше жити,
Чи довго серцю ще боліти?
Я прошу, відпусти мене,
І все одно люблю тебе.
Та хоч і не кохаєш,
Мене не відпускаєш...
Ніч... і тішина...
І знову я одна...
Мій любий, рідний, милий,
Ти будь завжди щасливий!
***
Коли побачу знов тебе?
Коли зустріну, в очі подивлюсь?
Чи любиш, і чи згадуєш мене?
За тебе Богу я молюсь...
Чи віриш ти мені, не знаю,
Чи хочеш бачити і чути?
Твій подих завжди відчуваю,
Тебе не зможу я забути!
Ти вір, ти знай, що я люблю,
Що завжди ти в моєму серці.
І знову долю я молю,
Щоб хоч ві сні прийшов до мене...
***
Набридло страждати,
Набридло чекати,
Все та сприймати,
І сумувати.
Набридло кохати,
Все забувати,
Вірші ці складати,
І сльози ковтати!!!
***
Мені так сумно,
І поруч тебе нема.
Мені так важко,
Та все дарма.
Ти навіть не чуєш,
Не хочеш почути.
Звичайно, не любиш,
Та я не забуду.
Життя хай дарує тобі тільки щастя,
Хай доля мої побажання почує.
І якщо я це зробити не взмозі,
Хай інша тобі його завжди дарує!
***
Єдиний він на світі!
Такий відвертий, чемний!
Та я саме з-за нього
Страждаю так даремно!
Найкращий він на світі!
Його я так кохаю.
Коли він поруч - навколо мене квіти,
І темрява, коли його немає...
Якщо не будем разом,
Чого ж я так чекаю?
Люблю його так сильно,
За що, сама не знаю!
Не забувай мене ти,
Хоч інколи ти згадуй!
І знай, що б там не було,
Тобі завжди я рада!
***
Що трапилося між нами?
Чому все так?
Я хочу бути з тобою,
Та не знаю, як...
Це ж треба так закохатись,
Це ж треба так полюбити!
Не можу бути з тобою,
І як мені далі жити?
***
Чому тебе я так кохаю?
Чого від тебе я чекаю?
Де ти і з ким ти, я не знаю,
І знову, знову я страждаю...
Я тільки хочу буть з тобою,
Мої бажання оповиті
Любов"ю, що завжди зі мною,
І знову сльози на обличчі...
***
Навколо тишина... Тебе нема...
Ти не зі мною, я одна...
Навіщо ті сльози, страждання навіщо?
Навіщо кохання, навіщо ті вірші?
Сумую без тебе, та ти це не знаєш,
Мабуть, не мене ти, а іншу кохаєш...
Якби тільки знав хто, якії то муки!
Коханням пов"язані очі і руки!
Ти іншу ту любиш, її ти цілуєш,
Любов їй, обійми і ласку даруєш...
І серце страждає і гірко так плаче!
Невже і життя вже не стане інакшим?
Ти вибач за все, що не так я зробила,
Я тільки з тобою бути хотіла!
Ти знай, я любитиму завжди!
І вір, я бажаю тобі тільки щастя!!!
***
Ми разом були,
Хотіли кохати,
Хотілося нам
Радість всім дарувати...
Та доля зіграла,
І нас розлучила.
А я ще кохала,
Тепла ще хотіла...
ДРУЗЬЯ (написан вместе с моей двоюродной сестричкой Юлей)
Много друзей есть у нас:
Умных, весёлых, тупых, тормознутых...
Очень смешными бывают под час,
Хохочем мы в эти минуты...
Вот, например, Дима Фадеев,
Очень смешной и загадочный тип.
Делать приколы - нелёгкое дело,
Но тянут они его, словно магнит...
Жертвой Димона Анечка стала,
За тормознутость вручай хоть медаль!
Эстонией нашу Аню прозвали,
Фадеев подарит ей газа педаль.
Есть ещё Кристя - подруга Анюты,
Брекеты носит второй год подряд.
Нравятся ей эти железные штуки,
Их хочет она никогда не снимать!
Знаем ещё мы Инну одну,
Плохого о ней ничего мы не скажем.
Любим её мы за доброту,
Она - душа компании нашей!
Есть классный друг, Олегом зовут,
Умный, весёлый, приятный и добрый.
Если беда постучится к вам вдруг,
Дверь перед нею закроет он гордо!
Также мы знаем девчёнку Алису,
Смеётся она везде и всегда.
В любых ситуациях, что б не случилось,
Не унывает она никогда!
Есть ещё много друзей и знакомых,
Но здесь описали мы самых прикольных.
С ними скучать не приходится нам,
Таких же друзей мы желаем и вам!!!
***
Мені не даруєш ти ласку,
Мені не даруєш ти ніжність.
Життя вже не схоже на казку,
Ти іншій віддав свою вірність!
***
I love you,
I miss you,
I so want to kiss you...
But where are you, my darling?
I call you so long.
Please, come to me, I ask you,
I always alone...
***
Why it"s so sad when you are alone?
When nobody with you,
When your heart is broken?
You think that it"s better to die,
But you must be stronger,
You must be alive!
Добавлено:
Ой.... Я только заметила, что есть специальный раздел "Стихи"...
Прошу прощения за невнимательность...
есть в этом стихотворении что-то... некая незавершенность... в общем, очень, очень мило. 
.gif)
.gif)